Глибокий аналіз ландшафту тендерів супутникових технологій в Україні: динаміка ринку, тенденції та стратегічні можливості

• Огляд ринку
• Технологічні тенденції
• Конкурентне середовище
• Прогнози зростання
• Регіональний аналіз
• Перспективи
• Виклики та можливості
• Джерела та посилання

“Нижче наведений упорядкований огляд основних українських тендерів (2016–2025), пов’язаних із супутниковими комунікаціями та обладнанням, від найвищого до найнижчого бюджету (значення переведені в USD за поточними курсами).” (джерело)

Огляд ринку

Ринок тендерів, пов’язаних із супутниковими технологіями в Україні, зазнав значної еволюції з 2016 до 2025 року, що було зумовлено геополітичними факторами, технологічними досягненнями та зростаючим попитом на безпечні комунікації та можливості спостереження за Землею. Сектор охоплює закупівлі супутникового обладнання, послуг запуску, наземних станцій та пов’язаної інфраструктури, в якому беруть участь як державні, так і приватні структури.

Розмір ринку та зростання

• Між 2016 та 2021 роками тендери, пов’язані із супутниками в Україні, були досить скромними, щорічні бюджети оцінювалися на рівні 10–15 мільйонів доларів, в основному зосереджуючись на оновленні наземної інфраструктури та закупівлі супутникових зображень для оборони та сільськогосподарського моніторингу (Економічна Правда).
• Повномасштабна російська агресія в 2022 році різко збільшила попит на супутникові послуги, особливо для безпечних комунікацій, розвідки та даних у реальному часі. У 2022 році лише закупівлі, пов’язані із супутниками, перевищили 50 мільйонів доларів, з акцентом на подвійне використання та військові застосування (Reuters).
• З 2023 до 2025 року очікується, що ринок зросте зі швидкістю 12–15% щорічно, що обумовлено триваючими потребами в обороні, зусиллями з відновлення та амбіціями України у розвитку власних супутникових можливостей (Space.com).

Ключові гравці та тенденції

• Провідні міжнародні постачальники, такі як Starlink (SpaceX) та Maxar Technologies, забезпечили значні контракти, особливо для комунікацій та спостереження за Землею.
• Державні структури України, такі як Державна космічна агенція України (ДКАУ), посилили активність тендерів, шукаючи як іноземних, так і вітчизняних партнерів для запуску супутників та передачі технологій (ДКАУ).
• Нещодавні тендери акцентують увагу на швидкому впровадженні, стійкості до електронної війни та інтеграції з системами, сумісними з НАТО.

Виклики та можливості

• Процес закупівель був спрощений для wartime потреб, але прозорість та довгострокове планування залишаються викликами.
• Зростає інтерес до державного-приватного партнерства та міжнародної співпраці, особливо з агентствами ЄС та США.
• Очікується, що відновлення після війни ще більше підвищить попит на послуги на основі супутників у сільському господарстві, моніторингу інфраструктури та реагування на катастрофи.

У підсумку, ринок тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, швидко розширюється, з чітким зсувом у бік новітніх технологій подвійного призначення та міжнародного співробітництва, позиціонуючи країну як значного гравця в регіональному космічному секторі.

Технологічні тенденції

Сектор супутникових технологій в Україні зазнав значної еволюції з 2016 до 2025 року, зумовленої як внутрішніми потребами, так і геополітичними тисками. У цей період спостерігався помітний зріст тендерів, пов’язаних із супутниковими технологіями, особливо після російської агресії 2022 року, який підкреслив стратегічну важливість стійких комунікацій та можливостей спостереження за Землею.

Зростання тендерів на супутники

• Протягом 2016–2021 років тендери, пов’язані зі супутниками в Україні, в основному зосереджувалися на оновленні застарілої інфраструктури, закупівлі супутникових зображень та обмежених комунікаційних проектах. Згідно з Prozorro, публічною платформою закупівель України, кількість тендерів, пов’язаних із супутниками, щорічно становила в середньому 10–15.
• Після 2022 року обсяги та вартість тендерів різко зросли. У 2023 році було опубліковано понад 40 тендерів, пов’язаних із супутниками, з загальною вартістю, що перевищує 50 мільйонів доларів (Економічна Правда).

Ключові області інвестицій

• Супутниковий Інтернет та комунікації: Прийняття Starlink та подібних технологій стало пріоритетом для уряду, військових та критичної інфраструктури. Тендери на супутникові термінали та послуги підключення різко зросли, з Міністерством цифрової трансформації, яке очолило процес закупівель (Мінрегіон).
• Спостереження за Землею та дистанційне зондування: Зросла потреба у високоякісних супутникових зображеннях для цілей оборони, сільського господарства та реагування на катастрофи. Державна космічна агенція України та Міністерство аграрної політики видали тендери на комерційні зображення та розвиток вітчизняних супутникових можливостей (Державна космічна агенція України).
• Виробництво супутників та послуги запуску: Хоча ці сфери ще на початковому етапі, спостерігається зростання тенденції до локального розвитку супутників, з тендерами, що підтримують НДР та партнерства з міжнародними постачальниками запусків.

Міжнародна співпраця та перспективи на майбутнє

• Україна дедалі більше співпрацює із західними постачальниками супутників та агентствами, використовуючи міжнародну допомогу та передачу технологій. Значні партнерства включають угоди з SpaceX, Maxar та Європейським космічним агентством (ESA).
• У перспективі до 2025 року очікується, що ринок тендерів на супутники залишиться конкурентоспроможним, з акцентом на технології подвійного призначення (цивільні та військові), кібербезпеку та інтеграцію штучного інтелекту для аналізу супутникових даних.

У підсумку, тендери, пов’язані із супутниками в Україні, перейшли від рутинних оновлень до стратегічних інвестицій, що відображає еволюцію безпекового ландшафту країни та цифрові амбіції.

Конкурентне середовище

Конкурентне середовище для тендерів, пов’язаних з супутниками в Україні, з 2016 до 2025 року зазнало значних змін, що відображає як технологічні досягнення, так і зміщені геополітичні пріоритети. Український уряд, реагуючи на збільшені потреби в безпеці та бажання до технологічної суверенітету, надав пріоритет розвитку та закупівлі супутникових технологій, включаючи спостереження за Землею, комунікації та навігаційні системи.

Ключові гравці та динаміка ринку

• Укркосмос: Як державне підприємство, відповідальне за супутникові комунікації, Укркосмос був центральним гравцем у більшості державних тендерів, особливо для безпечних комунікацій та інфраструктури мовлення (Укркосмос).
• Міжнародне партнерство: Україна дедалі більше співпрацює з міжнародними постачальниками супутників, такими як Eutelsat та Intelsat, щоб доповнити вітчизняні можливості, особливо після втрати доступу до деяких російських супутникових послуг після 2014 року.
• Участь приватного сектора: Утворення приватних українських компаній, таких як Space Electric Thruster Systems (SETS) та Южне дизайн бюро, збільшило конкуренцію, особливо у розвитку супутникових компонентів та послуг запуску.

Обсяги тендерів та тенденції

• Згідно з Prozorro, публічною платформою закупівель України, тендери, пов’язані із супутниками, зросли стабільно, з помітним збільшенням після 2022 року через посилені потреби в обороні та розвідці. У 2023 році лише було опубліковано понад 40 тендерів, пов’язаних із супутниками, порівняно з менше ніж 15 щорічно до 2020 року.
• Основні сфери закупівель включають супутникові зображення для оборони та сільського господарства, безпечні супутникові комунікації та оновлення наземних станцій.
• Міжнародна допомога і партнерство, зокрема з ЄС та США, також вплинули на конкурентне середовище, з іноземними технологічними постачальниками, які часто беруть участь у спільних тендерах або як підрядники (Служба зовнішньої діяльності ЄС).

Перспективи

З поглядом у 2025 рік, конкурентне середовище, ймовірно, залишиться динамічним, з підвищеною участю як вітчизняних, так і міжнародних гравців. Триваючий конфлікт та зусилля з відновлення, ймовірно, сприятимуть подальшим інвестиціям у супутникові технології, роблячи Україну важливим центром тендерів, пов’язаних із супутниками в Східній Європі.

Прогнози зростання

Ринок тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, зазнав значної еволюції з 2016 до 2025 року, що спровоковано технологічними досягненнями, геополітичними факторомізаціями та зростанням попиту на безпечні комунікації та можливості спостереження за Землею. Сектор охоплює закупівлі на виготовлення супутників, послуги запуску, наземну інфраструктуру та супутні послуги, в основному керовані державними органами, обороною та комерційними підприємствами.

Історичне зростання (2016–2021):

• Між 2016 та 2021 роками тендери, пов’язані із супутниками в Україні, були помірними, у середньому 10–15 мільйонів доларів на рік, з акцентом на оновлення наземних станцій та обмежені закупівлі супутникових даних (Економічна Правда).
• Ключовими чинниками були потреба в покращеному прикордонному моніторингу, моніторингу катастроф і сільському господарстві.
• Міжнародні партнерства, зокрема з Європейським космічним агентством (ESA) та приватними секторами, почали виникати, закладаючи основу для більш амбіційних проектів.

Останні розробки (2022–2024):

• Повномасштабна російська агресія в 2022 році різко прискорила попит на супутникові послуги, особливо в обороні, розвідці та безопасних комунікаціях (Reuters).
• Обсяги тендерів зросли, з оцінками, що перевищують 50 мільйонів доларів у 2023 році, оскільки Україна шукала швидкий доступ до комерційних супутникових зображень та комунікацій, включаючи контракти з такими компаніями, як SpaceX на термінали Starlink (Space.com).
• Урядові ініціативи, такі як план розвитку національної супутникової констеляції, ще більше збільшили активність закупівель.

Прогноз (2025):

• Аналітики ринку прогнозують подальше зростання, з очікуваними тендерами, пов’язаними із супутниками, до 70–80 мільйонів доларів у 2025 році, зумовленими потребами відновлення, цифровою трансформацією та продовженням проблем безпеки (GlobeNewswire).
• Ключовими сегментами, які мають потенціал до зростання, є спостереження за Землею, безпечні комунікації та аналітика супутникових даних для інфраструктури та сільського господарства.
• Міжнародна співпраця та фінансування донорів, ймовірно, відіграють ключову роль у фінансуванні та передачі технологій.

У підсумку, ринок тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, має стійку траєкторію зростання, і очікується, що вартість сектора збільшиться більше ніж у п’ять разів порівняно з рівнями до 2022 року до 2025 року, що відображатиме як термінові потреби під час війни, так і довгострокові цілі модернізації.

Регіональний аналіз

Ландшафт тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, значно змінився з 2016 до 2025 року, що відображає як геополітичні тиски, так і технологічні амбіції. Фокус країни на закупівлях супутників та послугах посилився після 2014 року, із помітним збільшенням державних та оборонних тендерів після ескалації конфлікту на сході України, а нещодавно – повномасштабної агресії Росії в 2022 році.

2016–2021: Поетапне зростання та модернізація

• Між 2016 та 2021 роками Україна оголосила помірну, але стабільну кількість тендерів, пов’язаних із супутниками, в основному для спостереження за Землею, телекомунікацій та навігаційних послуг. Державна космічна агенція України (ДКАУ) та Міністерство оборони були основними органами закупівель.
• Ключові проекти включали супутник Січ-2-30, запущений у 2022 році після багатьох років розробки, із тендерами на послуги запуску та модернізацію наземної інфраструктури, оголошеними попередніми роками.
• Міжнародна співпраця була помітною, з тендерами, в яких часто брали участь європейські та північноамериканські партнери для передачі технологій та спільних підприємств (Співпраця ESA-Україна).

2022–2025: Різке зростання попиту на фоні конфлікту

• Російська агресія в 2022 році різко збільшила попит на супутникові зображення, безпечні комунікації та навігацію. Український уряд прискорив тендери на комерційні супутникові дані, зокрема від постачальників, таких як Maxar та Planet Labs.
• Були ухвалені процедури термінових закупівель, тендери часто швидко проходили і включали міжнародних донорів і оборонні альянси (підтримка НАТО для України).
• Термінали Starlink, надані SpaceX, стали критично важливим елементом інфраструктури комунікацій України, забезпечуючи підтримку закупівель та розгортання як з боку уряду, так і приватного сектора (Reuters).

Оцінка ринку та тенденції

• З 2016 до 2025 року вартість тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, оцінюється в зростання з менше ніж 10 мільйонів доларів на рік до понад 100 мільйонів у 2023 році, що зумовлено потребами у сфері оборони та надзвичайними ситуаціями (Defense News).
• Дивлячись вперед, очікується, що Україна продовжуватиме приділяти пріоритетну увагу закупівлям супутників, з акцентом на технології подвійного призначення (цивільні та військові можливості), міжнародні партнерства та рішення швидкого впровадження.

Перспективи

Майбутній прогноз для тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, формують поєднання геополітичних, технологічних та економічних факторів. З 2016 року Україна поступово збільшувала свої інвестиції в супутникові технології, зумовлені потребою в поліпшенні національної безпеки, покращенні телекомунікацій та інтеграції з європейськими та світовими ринками. Триваючий конфлікт із Росією ще більше прискорив попит на усунення технологічних систем, особливо в обороні, спостереженнях і безпечних комунікаціях.

Згідно з Міністерством цифрової трансформації України, уряд пріоритизує модернізацію своєї супутникової інфраструктури, з акцентом на як внутрішню розробку, так і міжнародні партнерства. Між 2016 та 2023 роками обсяги тендерів, пов’язаних із супутниками, зросли на приблизно 40%, з помітним сплеском у 2022 році на фоні ескалації військових дій. Ключовими сферами закупівель є супутники для спостереження за Землею, супутники для комунікацій та обладнання для наземних станцій.

Дивлячись вперед до 2025 року, очікується, що кілька тенденцій вплинуть на ландшафт тендерів супутників в Україні:

• Збільшення витрат на оборону: Оборонний сектор продовжуватиме домінувати на тендерах, пов’язаних із супутниками, з акцентом на можливості реального часу в розвідці, спостереженні та моніторингу. Урядовий бюджет на 2024 рік відводить значну частину на технології оборони, включаючи супутникові системи (Reuters).
• Міжнародна співпраця: Україна активно шукає партнерства із західними постачальниками супутників та агентствами, такими як Європейське космічне агентство та приватні компанії, такі як SpaceX, для отримання доступу до передових технологій та експертизи (ESA).
• Комерційні застосування: Поза обороною зростає інтерес до тендерів на супутники для сільськогосподарського моніторингу, управління катастрофами та розширення широкосмугового Інтернету, особливо в сільській місцевості (Світовий банк).
• Регуляторні реформи: Український уряд спрощує процеси закупівель та оновлює правила, щоб привабити більше міжнародних учасників і сприяти конкуренції (OECD).

У підсумку, прогноз для тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні до 2025 року, залишається потужним, з продовженням зростання, яке очікується як у державному, так і в приватному секторах. Еволюція сектора буде тісно пов’язана з потребами безпеки, технологічними досягненнями та успіхом міжнародних співпраць.

Виклики та можливості

Ринок тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, зазнав значних коливань між 2016 та 2025 роками, які були спричинені геополітичними напруженнями, технологічними досягненнями та змінами в пріоритетах уряду. Цей період представив як суттєві виклики, так і нові можливості для вітчизняних та міжнародних учасників.

• Виклики
  • Геополітична нестабільність: Триваючий конфлікт з Росією з 2014 року та його ескалація в 2022 році порушили цикли закупівель і перенаправили витрати уряду на оборонні та екстрені потреби. Це призвело до затримок і скасування некритичних супутникових проектів (Reuters).
  • Бюджетні обмеження: Валовий внутрішній продукт України скоротився більш ніж на 30% у 2022 році, серйозно обмеживши державні інвестиції в космічну інфраструктуру та супутникові технології (Світовий банк).
  • Регуляторні та бюрократичні перешкоди: Складні процедури тендерів, недостатня прозорість та часті зміни в правилах стримували деяких міжнародних учасників та сповільнювали виконання проектів (OECD).
  • Технологічні прогалини: Вітчизняні можливості України в області виготовлення супутників відстають від світових лідерів, що потребує залежності від іноземних технологій та експертизи.
• Можливості
  • Міжнародні партнерства: Невідкладна потреба в супутниковій розвідці, комунікаціях та спостереженні за Землею сприяла співпраці з ЄС, США та приватними гравцями. Україна активно залучає компанії, такі як SpaceX для послуг Starlink та Європейське космічне агентство для технічної підтримки (ESA).
  • Цифрова трансформація: Війна прискорила цифровізацію України, з тендерами на супутники, які дедалі більше зосереджуються на технологіях подвійного призначення (цивільних і військових), таких як безпечні комунікації та моніторинг катастроф (Atlantic Council).
  • Фінансування донорів та багатостороннє фінансування: Міжнародні фінансові установи та донорські агентства призначили кошти для критичної інфраструктури, включаючи супутникові системи для прикордонної безпеки, сільського господарства та екстрених реагувань.
  • Лібералізація ринку: Останні реформи в публічних закупівлях та впровадження електронної системи ProZorro покращили прозорість та конкуренцію, зробивши тендерний процес більш доступним для іноземних та приватних структур (ProZorro).

У підсумку, хоча ринок тендерів, пов’язаних із супутниками в Україні, стикається з вагомими труднощами, конвергенція міжнародної підтримки, цифрової трансформації та реформ у закупівлях відкриває нові можливості для росту та співробітництва до 2025 року.

Джерела та посилання

• Тендери, пов’язані із супутниками в Україні – Огляд та аналіз (2016–2025)
• Супутник Січ-2-30
• Starlink
• Maxar
• ESA
• Укркосмос
• Intelsat
• Южне дизайн бюро
• Служба зовнішньої діяльності ЄС
• план розвитку національної супутникової констеляції
• GlobeNewswire
• Planet Labs
• Defense News
• Світовий банк
• Atlantic Council